Методика Space Memory — чого вчимо і в якому порядку

Три припущення, на яких це стоїть

З них випливає все інше: довжина занять, склад групи і те, що дитина робить удома.

• Запам'ятовування є вмінням — Не даром і не рисою характеру. Вміння опановують у певному порядку і тренують — точнісінько як плавання або гру на інструменті.
• Тренуватися треба на справжньому матеріалі — Техніка, відпрацьована на вигаданому списку, лишається у вправі. Тому на заняття дитина приносить власний зошит і найближчу контрольну.
• Коротко і щодня — Десять хвилин на день закріплюють краще, ніж година раз на тиждень. Звідси поділ: зустріч із тренером раз на тиждень, тренування в дні між ними.

П'ять технік у порядку введення

Кожна наступна користується попередньою. Перестрибування через крок зазвичай закінчується поверненням до нього.

1. Образ

   Перетворення слова або поняття на сцену, яку можна побачити. Основа всього далі — без неї решті технік нема з чого користуватися.

2. Асоціація

   З'єднання нового з тим, що дитина вже знає: звучанням, формою, ситуацією з власного життя. Тут ми вчимо, чим відрізняється образ, який лишається, від того, що зникає.

3. Ланцюг

   Образи, з'єднані в одну історію, де кожен наступний елемент щось робить із попереднім. Від цього моменту працює порядок — списки, етапи, послідовності подій.

4. Маршрут, тобто палац пам'яті

   Знайоме місце, перетворене на низку сталих точок, на яких розставляють образи. Найдавніша з технік, відома як метод місць, і найнадійніша для довшого матеріалу.

5. Числові образи

   Сталі образи, призначені цифрам, завдяки яким дата або формула стають сценою. У цій частині ми користуємося системою, яку популяризував Домінік О'Браєн, багаторазовий чемпіон світу із запам'ятовування.

6. Перенесення на власний матеріал

   Останній і найважливіший крок: та сама техніка, застосована до завтрашнього уроку. Доки його немає, дитина знає техніки, але не користується ними.

Чого методика не робить

Чотири межі, які ми називаємо батькам на першій розмові.

Як це виглядає в тижні

Той самий устрій для всіх груп, незалежно від рівня.

• Зустріч із тренером — 90 хвилин раз на тиждень, онлайн, у групі 5–10 дітей віком 8–18 років.
• Тренування між заняттями — По 10 хвилин на день на платформі, де під кожну техніку є окремий тренажер.
• Робота на власному матеріалі — Частину кожної зустрічі дитина присвячує тому, що їй саме задали в школі.
• Перевірка вголос — Опитування при групі, вибірково і при закритих зошитах — так само, як біля дошки.

Скільки триває дорога до вільного користування

Реальні рамки, якщо дитина працює і між заняттями.

Звідки ця методика

Авторка: Наталія Лубенець — співзасновниця та методист Space Memory

За методику відповідає Наталія Лубенець, співзасновниця Space Memory, яка готує дітей до змагань із запам'ятовування. Техніки не наші — вони відомі й описані давно; наше — те, у якому порядку ми їх вводимо, скільки часу даємо на кожну і як переносимо їх на матеріал зі школи.

Дослідження, на які ми спираємося

Наукові праці, на які ми спираємо техніки із занять, — кожна з посиланням на текст. Жодна з них не вивчала Space Memory: вивчали техніки, яких ми навчаємо, і саме так ми їх тут описуємо. Дві останні говорять про те, чого ми НЕ обіцяємо.

• Acquisition of a Memory Skill — Ericsson K. A., Chase W. G., Faloon S., 1980. На що ми спираємося: Перше припущення методу: запам'ятовування — це вміння, а не риса характеру. Студент із пересічною пам'яттю дійшов вправами від 7 до 79 цифр — не тому, що змінилася його пам'ять, а тому, що навчився кодувати цифри у знайомі собі образи.
• Mnemonic Training Reshapes Brain Networks to Support Superior Memory — Dresler M., Shirer W. R., Konrad B. N., Müller N. C. J., Wagner I. C., Fernández G., Czisch M., Greicius M. D., 2017. На що ми спираємося: Чому ми вчимо палацу пам'яті, а не «вправ на пам'ять». Шість тижнів тренування методом локацій по пів години на день дали у звичайних дорослих стійке поліпшення відтворення списків. Те саме в нас: коротко, щодня, конкретна техніка.
• Mnemotechnics in second-language learning. — Atkinson R. C., 1975. На що ми спираємося: Звідки береться спосіб, у який ми вчимо слова: іноземне слово спершу отримує схоже за звучанням слово-ключ, а потім сцену, що пов'язує його зі значенням. Ця праця описала метод ключового слова і його перевагу над звичайним повторюванням.
• Test-Enhanced Learning — Roediger H. L., Karpicke J. D., 2006. На що ми спираємося: Чому домашня робота в нас — це відтворення з пам'яті, а не переписування. Текст, прочитаний кілька разів, вилітає з голови швидше за текст, раз відтворений з пам'яті, — і різниця зростає з часом.
• Retrieval Practice Produces More Learning than Elaborative Studying with Concept Mapping — Karpicke J. D., Blunt J. R., 2011. На що ми спираємося: Те саме в шкільній версії: відтворення з пам'яті виявилося кращим за складання карт думок і конспектів, хоча дітям і студентам здається навпаки. Тому на заняттях дитина відповідає перед групою, а не гарно нотує.
• Distributed practice in verbal recall tasks: A review and quantitative synthesis. — Cepeda N. J., Pashler H., Vul E., Wixted J. T., Rohrer D., 2006. На що ми спираємося: Третє припущення: закріплення діє коротко і щодня, а не довго і раз на тиждень. Огляд 254 досліджень показує, що ті самі повторення, рознесені в часі, дають більше, ніж зроблені за один раз.
• The effects of overlearning and distributed practise on the retention of mathematics knowledge — Rohrer D., Taylor K., 2006. На що ми спираємося: Чому ми не кажемо «зроби ще десять прикладів того самого вечора». Додаткове повторювання в одному засіданні майже нічого не додає через тижні; рознесення тих самих завдань на кілька днів — додає.
• Improving Students’ Learning With Effective Learning Techniques — Dunlosky J., Rawson K. A., Marsh E. J., Nathan M. J., Willingham D. T., 2013. На що ми спираємося: Огляд десяти способів навчання: найвище оцінили самоперевірку і рознесені повторення, низько — підкреслювання і багаторазове читання. На цьому будується план тижня: заняття, коротка щоденна самоперевірка, повернення до старого матеріалу.
• Conclusions about interventions, programs, and approaches for improving executive functions that appear justified and those that, despite much hype, do not — Diamond A., Ling D. S., 2016. На що ми спираємося: Увага і контроль у дітей поліпшуються там, де їх тренують у справжній дії, і лише доти, доки тренують. Тому ми працюємо на матеріалі зі школи і не обіцяємо «поліпшення концентрації взагалі» після курсу.
• Training, maturation, and genetic influences on the development of executive attention — Rueda M. R., Rothbart M. K., McCandliss B. D., Saccomanno L., Posner M. I., 2005. На що ми спираємося: Звідки довжина вправ для молодших: короткі сесії уваги по кілька-десять хвилин дають у дітей вимірний ефект. Звідси 10 хвилин на день між заняттями, а не година раз на тиждень.
• Is working memory training effective? A meta-analytic review. — Melby-Lervåg M., Hulme C., 2013. На що ми спираємося: Межа, про яку ми говоримо батькам прямо: вправи на робочу пам'ять поліпшують результат у самій вправі й не переносяться ні на оцінки, ні на читання. Тому наші тренажери є інструментом закріплення технік, а не «тренуванням мозку».
• Do “Brain-Training” Programs Work? — Simons D. J., Boot W. R., Charness N., Gathercole S. E., Chabris C. F., Hambrick D. Z., Stine-Morrow E. A. L., 2016. На що ми спираємося: Та сама межа в ширшій версії: докази на користь «програм тренування мозку» слабкі, а поліпшення зазвичай стосується саме натренованого завдання. Звідси заборона в наших текстах: ми не обіцяємо зростання інтелекту чи кращих оцінок від самого тренування.
• So Much to Read, So Little Time — Rayner K., Schotter E. R., Masson M. E. J., Potter M. C., Treiman R., 2016. На що ми спираємося: Чому на заняттях зі швидкочитання ми міряємо також розуміння, а не самі слова за хвилину: вище певного темпу розуміння падає, бо око не встигає прийняти текст. Ми вчимо вправного читання і перевірки того, що лишилося, а не рекордів.

Запитання батьків

Далі на цю тему

Сторінки: замір, окремі техніки і люди за методикою.